Демосціократія: повернути владу громадянам, дати майбутнє миру — Українська

Я пропоную не змінити господарів. Я пропоную, щоб громадяни більше їх не мали.

Демосціократія ґрунтується на переконанні: жодна людина, жодна партія, жодна установа не повинна мати змоги надовго привласнити право ухвалювати рішення, від яких залежить життя всіх.

Нам потрібні представники, компетентність та інституції. Але сенсом їхнього існування має залишатися служіння населенню. Виконання публічних обов’язків не повинно бути ані кар’єрою, яку треба захищати, ані привілеєм, який можна передавати: це має бути тимчасова місія, підконтрольна суспільству й здійснювана відкрито.

Цінності, що зобов’язують діяти

Свобода, гідність, відповідальність, солідарність: ці слова мають сенс лише тоді, коли змінюють те, як ми ухвалюємо рішення та живемо разом.

Чого варта свобода, коли громадянин відчуває, що його чують лише напередодні виборів? Чого варта відповідальність, коли ніхто не відповідає за наслідки своїх рішень? Чого варта солідарність, коли труднощі громад стають лише передвиборчими аргументами?

Я прагну політичного устрою, за якого громадяни мають реальну роль і між виборами, рішення пояснюють, виконання зобов’язань можна перевірити, а помилки — виправити.

Довіру не можна встановити указом. Її створюють практики, що роблять її можливою.

Поважати вірування, відкидати їх використання як знаряддя влади

Я поважаю релігії та свободу совісті кожної людини, хоча особисто мене не переконує жодна релігійна доктрина. Мої мандри світом спонукали мене замислитися над тим, як люди можуть використовувати вірування, тексти чи ідеології, щоб виправдовувати свою владу й домагатися покори інших.

Ця критика стосується використання влади, а не совісті вірян. Вона також стосується політичних доктрин, які претендують на виняткове володіння істиною.

По суті, я бачу глибоку близькість між закликами Папи до миру, людської гідності й відповідальності та цінностями Демосціократії.

Отже, співзвучність, яку я відчуваю між своїм демосціократичним мисленням і закликами Папи до миру, не означає релігійного навернення. Я можу визнавати силу слова, не поділяючи віри того, хто його промовляє.

Кожна людина повинна мати змогу вірити, сумніватися або не вірити, не втрачаючи своєї свободи та свого місця в суспільстві.

Боротися з насильством, не змушуючи громадян мовчати

Я засуджую насильство тих, хто руйнує, залякує або шукає зіткнень, зокрема коли вони діють у складі «чорних блоків». Обурення може бути виправданим, але воно не дає права на все.

Водночас захист суспільства вимагає збереження свободи демонстрацій і незгоди. Прирівнювати всіх учасників протестів до погромників було б так само несправедливо, як виправдовувати руйнування заради певної справи.

Так само протидіяти операціям із дестабілізації та іноземному втручанню потрібно на основі встановлених фактів. Для визначення відповідальності потрібні докази. Суспільство не стає міцнішим, коли розслідування замінюють загальною підозрою.

Ця вимога стосується всіх партій, усіх держав і всіх органів влади.

Представляти по-іншому, ухвалювати рішення обґрунтовано

В основі мого проєкту — громадянське представництво, що оновлюється шляхом жеребкування, за принципом, подібним до відбору присяжних. Я також виступаю за представництво професій і реалій трудового життя, щоб рішення спиралися на досвід тих, хто працює, виробляє, лікує, доглядає, навчає та підтримує життя наших громад.

Призначення мають забезпечувати паритет між жінками та чоловіками. Цей принцип повинен бути закріплений у Конституції Демосціократії та гарантований процедурами відбору.

Однак самого жеребкування недостатньо, щоб гарантувати правильне рішення. Для надійності цього проєкту потрібно передбачити навчання відібраних громадян, надати їм час, ресурси й доступ до різних, зокрема протилежних, експертних оцінок.

Сам комп’ютеризований відбір також має бути прозорим і перевірюваним. Заміна непрозорого політичного відбору незрозумілою комп’ютерною процедурою не повернула б громадянам жодної влади.

Професійне представництво також повинно служити загальному благу, а не перетворюватися на винятковий захист окремих інтересів.

Експерти мають допомагати зрозуміти варіанти вибору; представники — обговорювати їх, обґрунтовувати рішення та відповідати за них.

Виходити з потреб громад, будувати спільну відповідальність

Саме на місцях рішення набувають конкретного змісту: школа, що працює, доступна послуга, підприємство, що наймає людей, захищена річка, мешканці, які можуть жити гідно.

Демосціократія має виходити з цих реалій. Рішення слід ухвалювати якомога ближче до людей, яких вони стосуються, коли це можливо, зберігаючи водночас загальнонаціональну солідарність і спільні права.

Близькість до громад не повинна означати «кожен сам за себе». Вона має допомагати краще розуміти потреби й краще розподіляти відповідальність.

Зробити мир політичною вимогою

У країнах, охоплених війною, населення несе найтяжчі наслідки рішень своїх керівників. Я відкидаю ставлення до людей як до ресурсів, доступних для задоволення владних амбіцій.

Прагнення миру вимагає захисту населення, підтримки дипломатичних зусиль і підзвітності тих, хто визначає спільне майбутнє.

Жоден політичний устрій не може обіцяти усунення всіх конфліктів. Але він може прагнути обмежити свавілля, зробити рішення прозорішими й надати більше впливу тим, хто відчує їхні наслідки.

Саме в цьому напрямку я хочу розвивати Демосціократію.

Проєкт, який ми створюємо разом

Я не прошу вас замінити одне переконання іншим. Я запрошую вас розглянути пропозицію, обговорити її механізми, виявити слабкі місця й допомогти її вдосконалити.

Організуймо зустрічі, дискусії та відеоконференції. Перевіряймо ідеї конкретними труднощами. Думка, яка прагне зробити громадян вільними, сама повинна бути відкритою до обговорення.

Демосціократія має довести свою цінність правилами, практикою та результатами.

Читайте, критикуйте, пропонуйте й діліться цим проєктом із друзями та знайомими. Мені потрібні всі ви, щоб надати йому міцної форми та зробити його спільною справою.

Наше спільне майбутнє заслуговує на нашу участь. Будуймо його всі разом, день у день, заради наших народів і прийдешніх поколінь.

Хай живе Демосціократія!

Jacques Rouchaud

Mercidevoscommentaires