Установи, банки й великі компанії все комп’ютеризували. Але вони жодного разу не поставили себе на наше місце. Результат: робітник, підприємець, пенсіонер виконують роботу замість них. А коли трапляється помилка, винні ми.

Світ навиворіт
Раніше ми йшли до віконця, і хтось заповнював документи разом із нами. Сьогодні ми мусимо робити все самі: податки, банк, пенсійний фонд, медичне страхування, бухгалтерію. Тут пароль, там код в SMS, одна забута клітинка, і все заблоковано. А потім нам дорікають, що ми неправильно заповнили.
Щоразу все мусить робити громадянин
Це не час від часу. Це щоразу, під час кожної процедури. Задекларувати доходи: громадянин. Довести, що ти живий, щоб отримувати пенсію: пенсіонер. Удесяте надіслати ті самі папери, які в установи вже є: знову ми. Нова програма? Треба створити новий акаунт, новий пароль, усе ввести знову. У банку клієнт виконує роботу операціоніста. На підприємстві власник виконує роботу чиновника. А якщо екран завис, якщо сайт не працює, якщо строк минув, платить завжди громадянин.
Громадянин робить усе, щоразу. Установа лише перевіряє й карає.
Вони — 2 км/год, ми — 200 км/год
Влада роздула установи, набрала масу працівників і витратила цілі статки на комп’ютери й програми. Але роботу виконують громадяни. Вони ж лише перевіряють, знову й знову. Вони живуть зі швидкістю 2 км/год. А ми мусимо жити зі швидкістю 200 км/год: удвічі більше за максимум, і без жодної оплати.

Цифри це підтверджують
Це не просто враження. Французька Захисниця прав сама про це каже: щороку понад 80 % скарг, які вона отримує, стосуються державних послуг, майже завжди через проблеми, пов’язані з повною цифровізацією. За її останнім опитуванням, опублікованим у жовтні 2025 року, 61 % опитаних мають труднощі з адміністративними процедурами. А 14 мільйонів французів кажуть, що не володіють цифровими інструментами. Найбільше страждають літні люди, люди без освіти, люди з інвалідністю, тобто ті, кому допомога найпотрібніша.
У кожного своя програма, у кожного свій диктат
Навіть зі штучним інтелектом доводиться все перевіряти, бо в кожної установи своя програма, свої правила, свої екрани. У Microsoft чи Apple зрештою все уніфікували. У французькій адміністрації кожен працює у своєму куточку й ніколи не дивиться, що робить сусід. І кожна програма стає диктатом для всього народу.

Чого ми хочемо
- Одну-єдину систему, просту й однакову всюди, замість ста програм, не пов’язаних між собою.
- Те, що установа вже знає, вона заповнює сама. Не справа громадянина переписувати те, що держава давно знає.
- Завжди жива людина, з якою можна поговорити, біля віконця чи телефоном, для тих, хто цього хоче.
- Помилка програми ніколи не є провиною громадянина.
Демосціократія: повернути адміністрацію на службу народові
У демосціократії адміністрація служить народові, а не навпаки. Ті, хто розробляє програми, мають спершу поставити себе на місце тих, хто ними користується. Цю систему треба зупинити.

Не народ має працювати на адміністрацію. Адміністрація має працювати на народ.
Одна-єдина картка для кожного громадянина, від народження. Картка великої ємності, яку дитина отримує одразу після народження і яка об’єднує все: посвідчення особи, картку медичного страхування, медичну картку й банківську картку. Вона прив’язана до відбитка ока власника: ніхто інший не може нею скористатися, шахрайство стає дуже складним, а перевірка — дуже простою. Більше не треба десяти карток, десяти кодів і десяти програм: одна картка, захищена, єдиним господарем якої залишається громадянин. Ніхто не може прочитати її без згоди власника.
Свобода – Рівність – Правда.
Дякуємо за ваші коментарі.
👉 demosciocracy.com
✉️ jacques.rouchaud@me.com
Merci de vos commentaires