Переклад статті французькою мовою, автор Жак Рушо
Я щойно почув це сьогодні ввечері по телебаченню, на France 2: знову говорять про Крістін Лагард.
Вона залишить посаду президентки Європейського центрального банку 7 лютого 2027 року, майже за дев’ять місяців до завершення свого мандата. Вона каже, що хоче повернути собі «свободу діяти». У вересні вона вважала, що висування на посаду президента Франції було б «зовсім не доброю ідеєю». Але її ім’я звучить, і дехто вже бачить у ній рятівницю Франції.
Погляньмо на факти.
Король фінансів: результат відомий
У 2017 році французи обрали Емманюеля Макрона, колишнього керуючого партнера банку Ротшильд і колишнього міністра економіки. Нам подавали його як людину, яка вміє рахувати.
Наприкінці 2016 року державний борг становив близько 2 190 млрд євро. Наприкінці червня 2026 року він сягнув 3 595,5 млрд, тобто 119 % багатства, виробленого за рік. Це майже на 1 400 млрд більше менш ніж за десять років. Ковід та енергетична криза зіграли свою роль, це правда. Але кожну кризу оплачували однаково: у борг.
Імператриця фінансів: та сама школа
Міністерка економіки з 2007 до 2011 року, директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду з 2011 до 2019 року, президентка ЄЦБ з 2019 року: мало яка кар’єра настільки престижна. І все ж із кінця 2007 до кінця 2011 року борг Франції зріс із 64 % до 85 % виробленого багатства, включно з кризою 2008 року.
Уміння розмовляти з ринками не погашає борг.
Якого результату чекати?
Борг — це ще й дохід для тих, хто позичає. За даними місії за підтримки Генеральної інспекції фінансів Франції, витрати на борг зростуть із 78 млрд євро у 2026 році майже до 125 млрд у 2030 році, якщо нічого не зміниться. Це на 47 млрд більше щороку, яких ніколи не побачать наші лікарні, наші школи й наші дороги.
Знову віддати ключі цьому світові — означає й далі дбати про фінансистів і ризикувати остаточно згубити Францію.
Жодного рішення чарами
У 2025 році наші державні органи витратили 1 714 млрд євро за доходів близько 1 560 млрд. Забракло 152,5 млрд, тобто близько 418 млн євро позичали щодня. Майже 9 євро зі 100 витрачених — це гроші, яких у нас немає.
Головне просто. Чарівної палички не існує. Треба скорочувати витрати і точно використовувати гроші, які реально виробляють Франція та її народ.
Кожен євро повинен мати призначення, відповідального й результат, який можна перевірити. Марна витрата припиняється. Жодна родина, жоден ремісник, жодне підприємство не вижили б, живучи так, як живе держава. Сама Рахункова палата Франції попереджає: «усі сигнали горять червоним».
Ні короля, ні імператриці
Демосціократія пропонує інше управління: бюджети якомога ближче до мешканців, на кожній території, жодних нових позик, і кожен зекономлений євро йде на погашення боргу. Народ вирішує на референдумі. Ні партії, ні принца, ні короля, ні імператриці.
Свобода — Рівність — Істина.
Дякуємо за ваші коментарі
👉 demosciocracy.com
✉️ jacques.rouchaud@me.com
Фактичні джерела
- Єлисейський палац – Біографія Емманюеля Макрона.
- ЄЦБ – Офіційна біографія Крістін Лагард.
- Європейська рада – Призначення Крістін Лагард.
- INSEE – Державні рахунки Франції за 2025 рік; державний борг наприкінці червня 2026 року; борг із 2007 до 2017 року.
- Рахункова палата – Стан державних фінансів, 2026.
- Генеральна інспекція фінансів – Витрати на борг.
- France 24 і franceinfo – Відхід Крістін Лагард із ЄЦБ.
Mercidevoscommentaires