Переклад статті Жака Рушо французькою мовою
Бетонують, риють, нагромаджують. Довкола Парижа будмайданчиків дедалі більше: близько 200 кілометрів нових ліній метро, десятки станцій, вежі, цілі квартали, що виросли з землі. Нам подають це як майбутнє. Це абсурд.
Рахунок, що зростає вибухово
У 2013 році уряд оцінював вартість метро Великого Парижа в 22,6 мільярда євро. Уже в 2017 році Рахункова палата (Cour des comptes) констатувала 38,5 мільярда, тобто на 51 % більше. І відтоді рахунок не перестає зростати. Борг тягнутиметься десятиліттями: сплачуватимуть його наші діти й онуки.
Влада й егоїзм
Звідки стільки безумства? З того, що кожен обранець хоче свою станцію, свою вежу, свій великий проєкт, своє ім’я на табличці. Щобільше росте метрополія, то більша влада тих, хто нею керує. Цими рішеннями керують не інтереси мешканців, а егоїзм будівничих імперій.
Будують для натовпу, який не прийде
Тим часом населення починає скорочуватися. У 2025 році у Франції смертей було більше, ніж народжень, вперше з кінця Другої світової війни. Народжуваність впала до 1,56 дитини на жінку. У 63 країнах, зокрема в Китаї, Німеччині, Японії та Росії, населення вже досягло свого максимуму. А за даними ООН, саме населення світу почне скорочуватися після 2080-х років.
Безкінечно розширюють одну-єдину метрополію для населення, якого завтра стане менше.
Бетон проти життя
Кожен забетонований гектар — це втрачена земля: більше немає дерев, немає полів, немає води, що просочується в ґрунт. Бетон, сталь і асфальт накопичують тепло, і влітку місто перетворюється на парильню. Природу знищують, щоб виробляти спеку.
І поки з одного боку людей скупчують, з іншого все кидають: села порожніють, школи закриваються, магазини зникають, державні служби їдуть.
Демосціократія: збалансувати зони життя
Демосціократія робить навпаки, у Франції, як і в кожній країні. Вона розподіляє життя по всій країні, замість того щоб скупчувати його в одній метрополії.
Територія — основа. Країна організована в території, 352 для Франції, кожна зі своєю Радою території. Відповідальність здійснюється якомога ближче до громадян: більше не потрібно переїжджати до метрополії, щоб знайти лікарню, школу чи роботу.
Засоби для всіх територій. Кожна територія отримує асигнування, розраховані за єдиним для всіх правилом, з урахуванням її населення та площі. Так сільські території мають засоби на утримання своїх доріг, мереж і служб.
Змагання за якість життя. Території порівнюють за одними й тими самими показниками, зокрема за якістю життя, задоволеністю населення та якістю довкілля. П’ять найкращих отримують нагороду. Бетонувати без причини більше невигідно.
Планета й майбутні покоління. Рішення мають враховувати майбутні покоління й поважати межі ресурсів, які планета може стало забезпечувати.
Свобода кожного. Йдеться не про примусове переселення людей: кожен громадянин залишається вільним жити там, де хоче. Йдеться про те, щоб зробити кожну територію настільки живою, щоб там хотілося залишитися або туди приїхати.
Висновок
Замість того щоб безкінечно розширювати одну метрополію заради слави небагатьох, демосціократія врівноважує зони життя по всій країні. Менше бетону, більше дерев, живі території та населення, розподілене там, де жити добре.
Свобода — Рівність — Правда
Дякуємо за ваші коментарі
Mercidevoscommentaires