DEMOSCIOCRATIE

🏠

I. Демосціократія, застосовна в усіх країнах
Засади та організація

Преамбула: філософія та засадничий принцип

  • Демосціократія ґрунтується на кінці кар’єрних політиків.
  • Не існує ні політичних партій, ні ідеологічних кампаній, ні виборчих кар’єр.
  • Влада тимчасова, відкличувана та функціональна; її здійснюють виключно представники народу або корпорацій.
  • Легітимність випливає з компетентності, місцевого досвіду та знання ситуації на місцях, а не з харизми чи популярності.
  • Представництво прирівнюється до громадянської служби високого рівня, обмеженої в часі та суворо регламентованої.

1. Територіальна організація

1.1 Визначення територій і підтериторій

  • Франція складається з 352 територій, що відповідають колишнім супрефектурам, включно з метрополією та заморськими територіями.
  • Кожна територія поділена на 20 підтериторій, визначених за площею, а не за реальною близькістю до громадян.
  • Підтериторії є основою для призначення представників, що гарантує знання ситуації на місцях.

1.2 Призначення місцевих представників

  • У кожній підтериторії: 1 представник народу та 1 представник корпорацій.
  • У цьому призначенні беруть участь лише громадяни — представники корпорацій, щоб забезпечити справжнє знання професій і потреб території.
  • Представники є добровольцями, без кампанії та без партійної приналежності.
  • Строк повноважень: 1 рік, поновлюваний раз на 20 років, щоб уникнути будь-якої професіоналізації.

1.3 Рада території

  • Склад: 20 представників народу + 20 представників корпорацій = 40 членів.
  • Природа: територіальне громадянське суспільство, тимчасове, неполітизоване.
  • Основна роль: визначати потреби та проблеми території; встановлювати черговість пріоритетів і проєктів; визначати необхідні бюджети; призначати Директора території (функціональний еквівалент мера або територіальної виконавчої влади).

1.4 Директор території та заступники директора

  • Призначення: Радою території, з можливістю відкликання в будь-який момент.
  • Роль: втілювати напрями та рішення Ради.
  • Призначення тематичних заступників директора (щонайбільше 12), відповідальних за такі сфери, як: економіка, правосуддя, освіта, охорона здоров’я, інфраструктура, довкілля, культура, безпека тощо.
  • Відповідальність: перед Радою території, з можливістю відкликання в будь-який момент.

2. Національне представництво

2.1 Призначення представників

  • Кожна Рада території призначає: 1 представника народу → Національні збори; 1 представника корпорацій → Сенат.
  • Строк повноважень: 1 рік, узгоджений із Територіальною радою.
  • Роль: надавати висновки та голосувати щодо урядових заходів, без власної політичної ініціативи.

2.2 Завдання двох палат

  • Національні збори: об’єднують представників народу, відображають громадян.
  • Сенат: об’єднує представників корпорацій, відображає тих, хто виробляє і забезпечує життя країни.
  • Функціонування: збалансоване, позапартійне, засноване на реальному знанні територій.

3. Національний уряд

3.1 Формування урядових команд

  • 10 команд-кандидатів, кожна зі своїм лідером, які подають програму дій і попередній бюджет.

3.2 Вибір уряду

  1. Народом: загальне пропорційне голосування → відбираються 4 команди (з найкращими результатами).
  2. Палатами: 4 відібрані команди оцінюються → обирається лише 1 команда для формування уряду кваліфікованою більшістю (~75 %).

3.3 Строк повноважень і відкликання

  • Тривалість: гнучка, може становити 5, 6 або 10 років, якщо програма дотримується та схвалюється палатами й територіями.
  • Відкликання: у будь-який момент голосуванням двох палат у разі недотримання програми або пропозицій територій.

3.4 Територіальне втілення програми

  • Уряд призначає територіальних представників у кожній підтериторії та території для нагляду за виконанням програми та бюджетів.
  • Відновлюються 22 історичні регіони для координації застосування та нагляду за: освітою, публічними послугами, економічними проєктами, узгодженістю бюджетів.

4. Винагорода та виплати

4.1 Територіальні та національні представники

  • Збереження заробітної плати, плюс виплати, що покривають витрати, пов’язані з функцією, і помірна та відповідна надбавка, щоб нормально жити, без надмірного збагачення.
  • Мета: дати змогу всім громадянам брати участь незалежно від їхніх доходів.

4.2 Директор території та заступники директора

  • Винагорода, що відповідає рівню відповідальності, з дотриманням принципів прозорості, справедливості та відсутності привілеїв.

5. Загальний принцип демосціократії

  • Влада функціональна, тимчасова й відкличувана, ніколи не особиста.
  • Представництво, засноване на компетентності та знанні ситуації на місцях, а не на ідеології чи харизмі.
  • Ланцюг відповідальності: підтериторії → Територіальна рада; національні представники → Збори та Сенат; обраний уряд → територіальні представники → регіони.
  • Безпосередня участь громадян у їхньому активному та територіальному житті.

Демосціократія перетворює врядування на постійну громадянську службу, вкорінену в реальності та контрольовану тими, хто знає ситуацію на місцях.

II. Передмова та філософія
Свобода – Рівність – Правда

Протягом тисячоліть народи шукають найкращий спосіб жити разом.

Цивілізації змінювали одна одну. Королівства, імперії, республіки та демократії принесли кожна свій поступ, але й свої обмеження. Жодній системі не вдалося надовго забезпечити свободу, рівність, справедливість, правду та щастя народів.

Сьогодні людство стоїть перед безпрецедентними викликами: глобалізація, науковий розвиток, штучний інтелект, економічні кризи, конфлікти, виснаження ресурсів, втрата довіри до інституцій і дедалі більша віддаленість між громадянами та центрами ухвалення рішень.

Ці виклики потребують нового осмислення.

Демосціократія — це пропозиція такого врядування, яке ставить територію, відповідальність, компетентність, постійний контроль над інституціями та участь громадян у центр політичної організації.

Вона не претендує на те, щоб стерти історію. Вона прагне вчитися як на успіхах, так і на помилках систем, що їй передували, щоб відкрити новий шлях.

Демосціократія ґрунтується на трьох засадничих принципах:

Свобода. Бо жодна людина не може повністю реалізувати себе, не будучи вільною думати, творити, працювати та займатися підприємництвом з повагою до прав інших.

Рівність. Бо кожен громадянин має однакову гідність перед законом і повинен мати змогу брати участь у житті громади без привілеїв за народженням, статками чи політичною приналежністю.

Правда. Бо жодне стале суспільство не може процвітати, якщо державні рішення ґрунтуються на брехні, маніпуляції чи дезінформації. Щирий пошук фактів, прозорість і відповідальність є необхідними умовами справедливого врядування.

Демосціократія вважає, що влада не є власністю. Це тимчасова місія, довірена спільнотою на служіння спільному благу.

Кожен громадянин покликаний стати протягом свого життя учасником врядування своєю територією — не для того, щоб панувати, а щоб сприяти розвитку спільноти.

Поступ нації вимірюється не лише її матеріальним багатством, а й якістю її освіти, правосуддя, науки, економіки, довкілля, безпеки та повагою до кожної людини.

Ця праця не подається як остаточна істина. Вона є запрошенням роздумувати, обговорювати та спільно будувати політичну організацію, здатну відповісти на виклики XXI століття та майбутніх поколінь.

Дванадцять засад

  1. Особиста свобода — перше право.
  2. Рівність перед законом абсолютна.
  3. Правду шукають до ухвалення будь-якого державного рішення.
  4. Правосуддя незалежне й відповідальне.
  5. Жодна влада не може стати постійною.
  6. Усі гілки влади контролюють одна одну.
  7. Територія — основа будь-якого представництва.
  8. Компетентність важливіша за політичну приналежність.
  9. Представники повертаються до своєї професії після завершення повноважень.
  10. Рішення мають надовго покращувати життя громадян.
  11. Майбутні покоління мають братися до уваги.
  12. Знання та досвід мають спрямовувати рішення.

Влада завжди має належати народові, але здійснюватися компетентними громадянами, тимчасово, під постійним контролем і виключно в інтересах спільноти.

План праці

  • Передмова
  • Вступ: навіщо нове врядування?
  • Розділ I – Філософські засади демосціократії
  • Розділ II – Громадянин
  • Розділ III – Територія
  • Розділ IV – Корпорації
  • Розділ V – Інституції
  • Розділ VI – Конституція
  • Розділ VII – Органічні закони
  • Розділ VIII – Практичне застосування

Ваші ідеї важливі: залиште свій коментар нижче.